5 конкретних творів з літератури учня Івано-Франківської школи

Смішні Історії

Лермонтов. "Герой нашого часу" (сторінок на сорок).

Коротше, або кароче? Типу без різниці, нехай училка розбирається. Їй за правку помилок башляет, а вам – ніфіга. У оконцовке про "Герої нашого часу".

Ads

Книга – ніштяк. Лермонтов – чувак. Печорін – мужик. Грушницького – гандон. Мері, Бела і контрабандистка – відв'язні бікси. Тільки Мері – лоховозка. Белла – з Хачик. А контрабандистка його кинула. Чисто по-людські треба заявити, що життя було фуфло. Зате стовбур у кожного був. Не зрозуміло одне, що за чорт був Максим Максимович? Може він переодягнений тіхушнік з мусарні?

Висновок: Мартинов споров косяк.

Островський. "Гроза" (зовсім тонюсінька книжка).

Кругом були бариги. Незрозуміло, куди поділися бригади? Так, трясануть б їх там. Самий прикольний чувак, не пам'ятаю як звали, канал за очкарика і придумував тачку типу "Перпетіум". А ця пацюк з погонялом Кабанихи йому бабок не відстібається. Та й він теж лошарік, чо принижуватися?

Вивіз б її на кладовище, полякав б чоботом у живіт там або кулаком по горищі постукав б. А Катьку, звичайно, шкода. Телиця вона була кльова, тільки за поняттями не врубують.

Достоєвський. "Злочин і кара" (книга важка, майже кіло, в кишеню не входить).

Блі-ін! Такого козла, як цей Розкольник, ви ще не бачили. З першої мокрухи розколовся. Прикинь, сам на себе настукав. Та його опустити і то мало. Гримнув чорну банкірша, взяв налік і вали. Сам соплі розпустив, став повіям плакатися. Чо їм бідкатися? Вона попрацювала, бабки взяла, і вали назад на вокзал. А з ким він на зоні сгоношілся? Ось саме. Ну ні цап, а?

Толстой. "Війна і мир" (книга на французькій фені).

Мова у Толстого, звичайно, кульгає. Не рубає він в російській нифига. Одне тільки й рятує – виноски. Типу читати треба тільки те, що внизу по-дрібному накалякал. Сенсу немає. Хто там головний, прорубати важко. Але потім вони всі одружуються. Перекладачеві треба пред'явити. Ніфіга собі, навіть П'єр з французького до кінця перекласти не міг. П'єр, прикинь, це ж наш цей, теж на літеру "П". Кстате, масонські морда!

Твардовський. "Тьоркін" (вірші, складні типу "Мурки").

Ха-ха. Прикинь, прізвище. Мужик за нас воював. А фашиками, падла, за марки. А він – за нас. І ще він у них з гвинта "Мессер-шестисотий" збив. Зараз спробуй хоч "Мерс" збий. Ага, квартиру на папроще розміняти. А Тьоркін круто. Типу навіть на шару збив. Йому орден, але тільки за медаль. Так, братва була. А фашиками ми зробили. Тому що ми – банда! На кого наїхали, Волчара ганебні? Пацани, якщо чо, у нас теж нарізка знайдеться, всіх пошмаляем. Як авторитетно сказав Шурик Невський: "Хто до нас з пером подчаліт, тому ми його і засунь". Самі рубайте, куди.




Связанные записи

Cмешные приколы
Дата: Четверг, Октябрь 14, 2010 Рубрика:Cмішні історії. Получать комментарии этой записи поRSS ленте. Вы можете оставить комментарий, или обратную ссылку с вашего сайта.

Комментирование