ах часи ах звичаї

Смішні Історії

Взагалі, я по жіночій частині не експерт, але в період бурхливої юності (кінець 90-х), природно, подгулівал. Ось як-то раз смикнув мене лукавий погодитися на пропозицію однієї солоденькою дурки випити у неї вдома чайку, як кажуть, з продовженням … Зібрався я і прямо з роботи завітав у гості. Поки вона накривала на стіл, я прийняв душ і відправився на балкон – покурити. Треба сказати, що дівчинка ця мала 2 незаперечних переваги: невинність і тата – старшого офіцера доблесної української міліції. Вік моєї пасії тягнув років на 15 терміну за розтління (їй було 17 років). А я тоді був студентом і дуже захоплювався спортом …

Коротше кажучи, докурював я сигарету, і раптом влітає на балкон моя душка вся в сльозах:

Ads

– Дзвонив батько по мобільному, вони з мамою вже в парадне заходять! Веліли чай ставити!

Мати чесна! Ну що робити?! Я за шмотки … Давай влазити в штанину – фіг вам! Не можу з переляку штани натягнути! І раптом чую – хтось у замковій щілині ключем колупається! Часу на роздуми не залишалося, тут-то мені і стало в нагоді захоплення спортом – еквілібристикою!

Стрибнув я на балкон і на очах у здивованої пасії поліз через перегородку. Ось уявіть: травень, 14 поверх, вітер (метрів, напевно, 10 в секунду), а в престижному спальному районі Києва лізе через балкон молодий дурень в одних трусах!

Ну, звісився я через перегородку і вишу! А куди діватися? Стіна біля будинку рівна, спертися не на що, балкон засклений внизу і стулки вікон закриті! Потрапив …

Чую – увійшли батьки, за стіл сідають. А висіти якось незатишно: холодно, бридко, рука втомлюється (речі-то не будеш кидати)! Як я не маявся, а хвилини через 2 речі я кинув. Тільки штани зубами затиснув і вишу, вже на двох руках. І раптом … Фортуна – відкривається вікно поверхом нижче! Ну, думаю, або груди в хрестах, або голова в кущах (якраз біля входу в під'їзд) … Приловчився я, вже й сам не пам'ятаю як, але вискочив-таки в це розпроклятою вікно. А там стоїть жінка, років 30 … Мила така, спокуслива, в халатику домашньому, курить. Оглянула мене з ніг до голови, не викидаючи сигарети, і каже:

– Ти до мене або від сусідки?

Я отетерів. Ось будиночок-то! Тут що, всі жінки такі? Як мовиться, від 7 до 70?

– Та ні, мовляв, мадам, – відповідаю, – така от історія трапилася … Увійдіть в положення …

Вона киває розуміюче і вирікає у відповідь:

– Значить, так. Там в передпокої мій чоловік, майор внутрішніх військ, під футбол задрімав. Якщо відмовишся – закричу! Відпрацьовуй транзитний маршрут через мою квартиру!

А що мені було робити? Довелося. З тих пір ненавиджу я 3 речі: міліцію, мобільні телефони та невірних дружин. А будиночок цей, як з'ясувалося, виявився будинком, де квартири отримували різні чини МВС. Чесне слово – не брешу!




Связанные записи

Cмешные приколы
Дата: Четверг, Октябрь 21, 2010 Рубрика:Cмішні історії. Получать комментарии этой записи поRSS ленте. Вы можете оставить комментарий, или обратную ссылку с вашего сайта.

Комментирование