казочка ..

Смішні Історії

– Де дівчинка? – Накинулася на кота Баба-Яга. – Тільки що тут була, куди поділася?

– Удрррала, – промуркотів кіт, облизуючи лапку.

Ads

– Як – втекла? – Сторопіла Баба-Яга. – Не могла вона втекти! Ти сюди для чого сидиш? Повинен же був накинутися на неї і подряпати!

– Розумієш, яке діло, господиня … – Кіт задумливо дивився на свої кігтики, – вона мені сметани дала.

– Тобі?

– Мнне.

– Сметани?

– Мням.

– Та хіба ж так можна? І ти з'їв?!

– А що такого? – Кіт потягнувся і широко позіхнув. – Я тобі вже служу без малого сто років, а ти мені навіть кисляку не наливали. А тут – сметана!

– Я ж тобі забороняла!

– Я тебе, господиня, дуже поважаю, – смикнув вухами кіт, – але сметану я поважаю теж.

– І це замість подяки! – Докірливо похитала головою Яга. – Нема того, щоб сказати спасибі старенькій за сто років, які ти прожив. Ще й кисляком дорікає! Ти взагалі знаєш, скільки кішки в середньому живуть?

– Та ну, дурниця, господиня. Не переживай. Нічого мені не буде від однієї мисочки сметани.

– Від цілої мисочки?! – Баба-Яга прикрила очі.

– Однією життям більше, однією менше, – знизав плечима кіт. – У мене їх ще вісім залишиться.

Баба-Яга насупилась і задумливо подивилася у вікно.

– Та-ак … А собаки її чомусь пропустили? Е-ей, ви там! Шавки! А ну йдіть сюди!

– Та не кричи ти, – позіхнув кіт. – Не прийдуть вони. Сплять.

– Як сплять?

– Так. Наїлися і перетравлюють.

– Що … переварюють?

– Ковбасу, – кіт примружився і ледве помітно зітхнув. – Ковбаса – це добре. Хоча … ладно вже, сметана – теж непогано.

– Іроди! – Баба-Яга села не перевернуту ступу і схлипнула. – Я вас для чого годую-співаю строго по дієті? Щоб ви мені відразу передохли від гастриту?

– Брррось, господиня, – примирливо муркнув кіт, – собакам теж треба розвіятися. Сто років у роті черствої кірки не було, страшно сказати!

– А страшно – так і мовчи! – Гримнула стара. Кіт поступливо замовк, повернувся на бік і став ловити свій хвіст, неголосно гурчачи.

– Наздогнати її, чи що ..? – Задумливо протягнула стара через деякий час.

– На чому, на мітлі? – Пирхнув кіт.

– Між іншим, – недобре примружилася Баба-Яга, – в Європі, як я чула, відьми літають верхи на чорних котах.

– Я необ'їжджений, – вишкірився кіт, – і норовистий.

Баба-Яга відвернулася і замовкла.

– Господиня, а господиня?

– Чого?

– А що б ти з нею зробила, якщо б наздогнала? Засмажила і з'їла?

– Та що я, звір який? – Образилася стара. – Як же я можу її з'їсти? Триста років живу, і все мені: "Баба-Яга, кістяна нога …" А вона – бабусею назвала!

Стара схлипнула і втерла очі куточком хустки.

– Я ось тут їй яблучко на доріжку зібрала … І пиріжків, з повидлом … – Зізналася вона і зніяковіло посміхнулася приголомшеному котові.




Связанные записи

Cмешные приколы
Дата: Пятница, Октябрь 29, 2010 Рубрика:Cмішні історії. Получать комментарии этой записи поRSS ленте. Вы можете оставить комментарий, или обратную ссылку с вашего сайта.

Комментирование