казочка ..

Смішні Історії

— Де дівчинка? — Накинулася на кота Баба-Яга. — Тільки що тут була, куди поділася?

— Удрррала, — промуркотів кіт, облизуючи лапку.

Ads

— Як — втекла? — Сторопіла Баба-Яга. — Не могла вона втекти! Ти сюди для чого сидиш? Повинен же був накинутися на неї і подряпати!

— Розумієш, яке діло, господиня … — Кіт задумливо дивився на свої кігтики, — вона мені сметани дала.

— Тобі?

— Мнне.

— Сметани?

— Мням.

— Та хіба ж так можна? І ти з'їв?!

— А що такого? — Кіт потягнувся і широко позіхнув. — Я тобі вже служу без малого сто років, а ти мені навіть кисляку не наливали. А тут — сметана!

— Я ж тобі забороняла!

— Я тебе, господиня, дуже поважаю, — смикнув вухами кіт, — але сметану я поважаю теж.

— І це замість подяки! — Докірливо похитала головою Яга. — Нема того, щоб сказати спасибі старенькій за сто років, які ти прожив. Ще й кисляком дорікає! Ти взагалі знаєш, скільки кішки в середньому живуть?

— Та ну, дурниця, господиня. Не переживай. Нічого мені не буде від однієї мисочки сметани.

— Від цілої мисочки?! — Баба-Яга прикрила очі.

— Однією життям більше, однією менше, — знизав плечима кіт. — У мене їх ще вісім залишиться.

Баба-Яга насупилась і задумливо подивилася у вікно.

— Та-ак … А собаки її чомусь пропустили? Е-ей, ви там! Шавки! А ну йдіть сюди!

— Та не кричи ти, — позіхнув кіт. — Не прийдуть вони. Сплять.

— Як сплять?

— Так. Наїлися і перетравлюють.

— Що … переварюють?

— Ковбасу, — кіт примружився і ледве помітно зітхнув. — Ковбаса — це добре. Хоча … ладно вже, сметана — теж непогано.

— Іроди! — Баба-Яга села не перевернуту ступу і схлипнула. — Я вас для чого годую-співаю строго по дієті? Щоб ви мені відразу передохли від гастриту?

— Брррось, господиня, — примирливо муркнув кіт, — собакам теж треба розвіятися. Сто років у роті черствої кірки не було, страшно сказати!

— А страшно — так і мовчи! — Гримнула стара. Кіт поступливо замовк, повернувся на бік і став ловити свій хвіст, неголосно гурчачи.

— Наздогнати її, чи що ..? — Задумливо протягнула стара через деякий час.

— На чому, на мітлі? — Пирхнув кіт.

— Між іншим, — недобре примружилася Баба-Яга, — в Європі, як я чула, відьми літають верхи на чорних котах.

— Я необ'їжджений, — вишкірився кіт, — і норовистий.

Баба-Яга відвернулася і замовкла.

— Господиня, а господиня?

— Чого?

— А що б ти з нею зробила, якщо б наздогнала? Засмажила і з'їла?

— Та що я, звір який? — Образилася стара. — Як же я можу її з'їсти? Триста років живу, і все мені: "Баба-Яга, кістяна нога …" А вона — бабусею назвала!

Стара схлипнула і втерла очі куточком хустки.

— Я ось тут їй яблучко на доріжку зібрала … І пиріжків, з повидлом … — Зізналася вона і зніяковіло посміхнулася приголомшеному котові.




Связанные записи

Cмешные приколы
Дата: Пятница, Октябрь 29, 2010 Рубрика:Cмішні історії. Получать комментарии этой записи поRSS ленте. Вы можете оставить комментарий, или обратную ссылку с вашего сайта.

Комментирование